Свято Миколая
Дійові особи (приблизно 10-16): Миколай, Анґели (2-4),
Оповідач, Чорти (4),
Діти
(хх).
Редактор: Ромко Ніс, Рецензент:
Леся Скромна.
Сцена 1 (в засніженому лісі)
Тихо - тихо в лісі стало,
мов заснуло, що жило.
Раптом - гомоном озвалось,
раптом гомоном пішло.
Чуєте? Це Янґолятка
заглянули до нас в гай.
Ось дивіться - несуть книжку,
мабуть з ними й Миколай?
Анґелик: Ми трудились цілий рік,
добрі вчинки підглядали
і найкращих лиш дітей
у цій книжці записали.
Анґелик: Чи когось ми не забули?
Краще ще раз подивитись,
щоб для жодної дитини
в світі кривди не зробити
(відкриває книжку і читає)
Анґелик: Чи є Леся і Світланка?
Чи є Іра і Іванка?
Оля, Юрчик і Марійка?
Галя, Таня і Надійка?
(робить паузу, витирає чоло)
Наша праця вже скінчилась
треба трошки відпочити
(кладе книжку на пеньок)
на санчатах повозитись
і у лісі походити.
(відходять з санками, збираючи розкидані
сніжинки)
І помчались Янґолятка
по стежках у лісі в даль,
та забули Янґолятка
що принесли книжку в гай ...
Ось лежить вона розкрита-
а що скаже Миколай?
Тихо в лісі, тихо ... Цить!
Але лихо й тут не спить…
(бо набігли Чортенята і давай собі гортати.)
Хто приніс цю книжку в гай?
(читають пустуючи і відбираючи книжку один
в другого)
І кого лиш в ній нема!
Ліля, Марта і Русланка,
Христя, Дарка і Оксанка,
Олесь, Ромко, Маркіян,
Івась, Славчик і Богдан.
А чи справді за справунки
їм належаться дарунки?
Ми цю книжку заховаєм,
Най Святий її шукає
І ще добре погуляєм -
Нехай плаче дітвора!
(беруть книжку з собою)
Сцена 2
(в пеклі)
(Чортенята казяться під рок, Антипко хропе
в кутку)
А що то в вас таке?!
Ви чому не працюєте?
Гляньте, бос, - що ми знайшли!
А що там таке - книжка!
Тьфу, гидота, - це ж українською!
Чекайте, - то ж книжка Миколая!
А скільки тут чемних дітей позаписувано!
То ви так пильнували служби?!
А де той Антипко?
Антипку!
(оглядається довкола, далі підходить в
куток, де спить Антипко і кричить до нього:)
Антипку, ти, ледащо рогате!
Це я тебе питаю, що сталося!
Я поставив тебе, аби ти підглядав,
що роблять на землі українські діти,
а ти - хропеш!
я... я не спав! я тільки задумався...
і прикрив очі...
зараз відкручу тобі хвоста,
аби знав, кому брехати!
Звичайно, що спав і хропів,
аж пекло ходором ходило.
І ти навіть не знаєш,
що витворяють українські діти!
Антипко: а що?
Та вони нас добре слухають -
сидять цілими днями перед телевізорами
і відірватися не можуть!
А наш чорт Телехвіст добре знає,
що їм там показувати!
Телехвіст - добрий в чортячому ділі,
не такий лайдак, як ти!
Ану доповідай, що ти розвідав?
та багато всякого розвідав...
коли діти телевізор не дивляться,
то комікси читають,
а за жодну роботу і не беруться.
А українську школу обминають так,
ніби там якийсь вірус.
А про українську церкву і традиції
ще їхні батьки забули!
Люципер: то ти кажеш забули?!
Антипко: та забули, забули!
Клянуся своїм хвостом, що забули!
а це що таке?
Анґели списали цілу книжку
іменами хороших дітей,
а ви, - тут лайдакуєте!
А ну, збирайтесь всі, разом подивимось,
що там таке робиться.
Сцена 3
(в українській хаті)
(муз заставка "Гайдамаки")
діти пишуть листи Миколаєві
Чорти сидять в далекому кутку і підглядають
Гей, пошлемо листочок до раю:
"незабудь нас Святий Миколаю!
Незабудьте про нас Янголятка!-
Вас прохають і хлопці й дівчатка.
Завжди ми були чемні, милі,
до школи охоче ходили,
шанували матусю і тата,
та любили сестричку і брата.
Ми складали долоні маленькі
і молились до Божої Неньки,
тож гостей ми чекаємо з неба-
а Антипка нам зовсім не треба!"
Гей, напишем листочок до раю:
"ми чекаєм, Святий Миколаю!
ми чекаємо вас, Янголятка!"
і підпишемо: хлопці й дівчатка.
(чути дзвіночки. Пісня "Святий Миколай
іде"
("Ой хто Миколая любить")
з'являється Анґел:
Радійте всі!
Сьогодні радість, як ніколи:
покинувши небесний рай,
прийшов до вас у гості в школу
Святий, жаданий Миколай!
Його всі люблять, поважають-
дорослі люди і малі.
Він всім несе добро і щастя,
й дарунки дітям чималі.
І Бог його благословляє,
і Янґоли з усіх сторін,
тож скажем: слава Миколаю
за те, що є на світі він!
(пісня величальна; Входить Миколай з рештою
Анґелів)
Добрий вечір, добрі люди!
Хай між вами щастя буде!
Ще здаля я чув ваш спів
Тож так хутко прилетів,
Знав - мене чекаєте
Й гарно так співаєте!
Ой чекають, ой чекають
і так жалісно співають!
Знають - принесеш їм в клунках
пречудові подарунки!
Я їх тут всіх добре знаю.
Іванко бігав над потоком,
і Марійці підбив око.
А Петро - розбив вікно,
а Тарас - грушки тряс.
В борщ Василько зсипав солі
А Андрій - брехав, що хворий,
Не в дарунках тут наука,
А їм треба бука, бука!
О, Святий Отче,
не вір тим злим, хитрим Чортам.
Я тих дітей віддавна знаю,
коло них ходжу, їх доглядаю,
знаю їхні вчинки, знаю їхні мислі
знаю їхні душі, що вони є чисті.
Так давайте ж проженемо Чортів до пекла!
(Анґели проганяють Чортів)
Ану, діточки, ходіть та
про свої вчинки розкажіть.
Чи всі чемні, чи правдиві,
Чи брехливі, пустотливі?
А молитви вмієте читати?
Вміємо!
Ісусик маленький не спить, не дрімає,
своїми руками ввесь світ обіймає,
і вашу хатину, і вашу родину,
і всю Україну!
Небесна синя благодать лягає над церквами,
І прошу я в Ісусика здоров'ячка для мами.
Коли всю землю сніг заносить
коли мороз жене всіх в дім,
вночі невидимий хтось носить
Дарунки діточкам усім.
Його ніхто іще не бачив
Він лиш заглянув - й зразу щез.
Але на ранок сміх дитячий
Лунає до самих небес!
Тиха нічка, світять зорі,
сніг біленький мерехтить
за селом, ген там, під лісом,
десь дзвіночок гомонить.
З лісу вибігли зайчата,
поставали на лапках,
Миколай везе дарунки
Чемним дітям на санках.
Забілів від снігу гай,
Гляди, - Святий Миколай
Їде з Анґелом ясненьким,
Усміхається миленько,
Він за нас все пам'ятає,
Нагороди зготовляє.
Нам даруночки приносить
За нас в Бога ласки просить.
Молодці дітки.
Ну, діти, як же гарно ви нас потішили!
Що ж, всім дарунки я роздам,
всім хорошим діточкам!
(роздає дарунки)
Любі дітки, я прощаюсь
і на небо повертаюсь,
але хочу на прощання
вам сказати віншування:
будьте чемні, будьте щирі,
зі всіма живіть у мирі!
Тоді добре буде й вам
вашим друзям і батькам!
Ще ж шануйте, дітки, Бога,
Бо лише його дорога
допоможе вам зайти
до щасливої мети.
Любі дітки, я прощаюсь,
тож відверто признаюсь
Сумуватиму за вами
і за вашими ділами!
Дякую за добре слово
і за рік повернусь знову!
(Lied: "Morgen kommt der
Weihnachtsmann")
Нюрнберґ, 2002