Слов'янами називають велику групу сучасних европейських народів. До них, зокрема, належать українці, білоруси, росіяни, поляки, чехи, словаки, болгари, македонці, хорвати, словенці, чорногорці, серби. Усіх їх об'єднує спільне положення, а отже близькість мов. Адже колись слов'яни були одним народом, що в давнину мешкав у центрі Европи.

З часом вони розселялися на величезні території від Балтійського до Чорного моря. У мові мешканців віддалених слов'янських земель почали з'являтися особливості, яких не було у спільнослов'янській мові. Так постали численні слов'янські народи та їхні мови.

Вчені умовно поділяють усіх слов'ян на ри гілки: західну, східну, південну. Українці разом із білорусами і росіянами належать до східної гілки слов'янських народів.

Племена полян, деревлян, сіверян, волинян, уличів, тиверців, білих хорватів мали між собою тісні зв'язки. Згодом вони згуртувались настільки, що сві стали називатись русичами. Отож, найдавнішими назвами, якими користувались наші предки для називання своєї землі та самих себе, були Русь та русичі. Саме назва Русь передувала назві Україна на позначення землі, заселеної українцями-русичами.

Назву Україна вперше вжито в літопису під 1187 р. щодо Київщини, Переяславщини й Чернігівщини. Згодом вона поширилась на всю нашу землю й дала найменування нашому народові, витіснивши з ужитку давнішу - Русь. Назва Україна походить від слова країна, що означало рідний край, країна, земля.